«Чорнобривці» побачили себе у фільмі
10 жовтня кінотеатр «Космос» приймав всіх зацікавлених і запрошених на допрем’єрний показ документального фільму «Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго», створеного режисеркою Надією Парфан.
Перед початком автори фільму провели зустріч із представниками мас-медіа, яких зібралося цього вечора чимало. Надія Парфан та Ілля Гладштейн (продюсер фільму) розповіли про історію створення стрічки, про проблеми, з якими довелося стикнутися творчій групі. Розповіли про шлях визнання фільму під час участі в численних міжнародних кінофестивалях. І апофеозом стало придбання японською компанією NHK — найбільший радіо- і телемовник в Азійсько-Тихоокеанському регіоні – права на показ у своєму медійному просторі. А авдиторія телеканалу лише у самій Японії складає понад 50 мільйонів домогосподарств. Варто наголосити, що ця стрічка – перший український документальний фільм, який покажуть на японському та Азійсько-Тихоокеанському медійному просторі. І цим фільмом стала розповідь про Івано-Франківських тепловиків, про ті умови, в яких доводиться працювати, аби надійно подавати тепло мешканцям обласного центру. Можливо, що ця стрічка стане для високорозвинутої Японії одкровенням і навіть шоком…
Привітати авторів і знімальну групу прийшов міський голова Руслан Марцінків. Гарний букет троянд, який він подарував Надії Парфан і теплі слова додали урочистості моменту. А далі, всі пройшли до кінозалу.
Винуватці цієї події – учасники хору «Чорнобривці» – у святковому, концертному вбранні зайняли окремий ряд. Керівники творчого колективу «Чорнобривців» Ірина Павлик та Ярема Павлик – заслужений працівник культури України, а також концертмейстер Андрій Дейчаківський, разом із своїми вихованцями із нетерпінням чекають початку перегляду. Це саме вони своїм натхненням, своїм творчим талантом із звичайних виробничників створили колектив, який здатний виборювати перші місця у пісенних конкурсах в області та за її межами.
Після перегляду «Чорнобривці» подарували присутнім глядачам дві народні пісні, отримавши бурхливі схвальні оплески.
Щодо вражень від фільму, то він викликає неоднозначні почуття. Чомусь автори зосередилися показати лише, скажемо так, не першої молодості котельню, занедбані, затоплені підвальні приміщення багатоквартирних будинків з павутиною, заіржавленим, знищеним часом обладнанням і комунікаціями. І на цьому тлі, в цих екстремальних умовах працівники теплопостачальної кампанії ще знаходять моральну силу співати. Напевно, таким був задум.
У той же час нині, а тим більше під час зйомок фільму на підприємстві вже працювали новостворені, модернізовані і автоматизовані сучасні котельні, що за своїм рівнем відповідають європейським вимогам, нові тепломагістралі із попередньо-ізольованих труб. До фільму вони, чомусь, не потрапили. А глядачі з цілої України і світу побачать у фільмі лише архаїку і, можливо, шоковані японці будуть їхати до Прикарпаття, щоб на власні очі побачити ТАКІ умови, що існують в сучасній Україні, в центрі Європи, які відповідають початку ХХ сторіччя. Так, трапляються подібні, знищені часом будинки і не лише в нашому місті. Але це не є домінуючим. Наскільки правильно ставити на цьому акцент? Наскільки це підносить імідж найстарішого теплогенеруючого підприємства Прикарпаття та й самого Івано-Франківська?
Отже, фільм починає свій шлях на екранах цілої України. Побажаємо його авторам нових творчих успіхів і злетів.