Курс на модернізацію
ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» має багаторічну історію свого становлення і розвитку на Прикарпатті. Наступного року колектив відзначатиме піввікову дату з часу свого заснування. Протягом останніх 16 років всі інженерні новації і розвиток складного теплового господарства незмінно очолює головний інженер Богдан Мимоход. Не так давно трудовий колектив вітав Богдана Михайловича із 60-літнім ювілеєм, а розпочинав він свою трудову діяльність на підприємстві у 1976 році машиністом парових котлів.
Богдан Михайлович – цілісна натура, обравши одного разу для себе спеціальність – промислова теплоенергетика, присвятив їй все своє свідоме життя і досяг успіхів і визнання в колективі.
– Коли було важче працювати на підприємстві: нині, чи в ті вже віддалені часи становлення підприємства? – запитуємо у Богдана Мимохода.
– Напевно, більш складно стало за останні роки. Поступово накопичувалися виклики, які потребували негайного вирішення на сучасному рівні і колектив їх, по мірі можливостей, вирішував. А за останнє десятиліття питанням головної ваги стало економне і максимально ефективне використання енергоресурсів, зведення до мінімуму втрат теплоносія, модернізація і оновлення магістральних трубопроводів, котельного господарства. Нині, у зв’язку із неоголошеним воєнним протистоянням на Сході країни, максимально ефективне використання високовартісного імпортного російського газу стало без перебільшення питанням державної незалежності і безпеки.
– Але керівництво підприємства, беручи до уваги сучасний досвід європейських країн, завчасно акцентувало свою діяльність саме в цьому руслі. Чи не так?
– Дійсно. Керівництвом підприємства на початках нового тисячоліття було взято курс на модернізацію і переозброєння теплового господарства, яке було сформоване ще за радянської доби і послідовно здійснювалася реконструкція та заміна устаткування на високоекономічні технології. Щороку на магістральних теплопроводах під час міжопалювального періоду здійснюється заміна на попередньо ізольовані труби, в котельному господарстві в повному обсязі проведено заміну устаткування на сучасне обладнання з високим коефіцієнтом корисної дії. Не обійшли увагою питання переходу котелень на альтернативні види палива. Так у 2007 році проведено реконструкцію котельні у Крихівцях з використанням відходів деревини, у 2009 році – запрацювала котельня на вулиці Юності потужністю 4 МВт (використання деревинної тріски). І цей процес на нашому підприємстві не припиняється, а навпаки набуває пріоритетного напрямку, що дає можливість суттєво економити імпортний газ.
– За останні роки в ряді котелень міста змонтовано і діють когенераційні установоки. Який ефект дає їх впровадження?
– Впровадження цих установок дає можливість отримувати окрім теплової енергії ще й генеровану електричну енергію, що дає певну енергетичну незалежність на ринку забезпечення підприємства електроенергією.
Сучасні когенераційні установки мають високий коефіцієнт корисної дії в межах 80-82%. Для порівняння: максимальний ККД на Бурштинській ДРЕС не перевищує 37-36%. Окрім того сучасні котли, оснащені блочними пальниками провідних європейських фірм, що дає можливість максимально ефективно спалювати природний газ і досягати ККД в межах 88-91%. Нині котельне господарство працює в автоматичному режимі контролю температури теплоносія в залежності від зовнішнього природного середовища. Зрозуміло, що в жодному разі ми не зможемо повністю відмовитися від використання природного газу, проте його максимально ефективне використання є пріоритетним нашим завданням.
– Ви, як головний інженер, тримаєте, так би мовити, руку на пульсі сучасних тенденцій розвитку теплотехнологій?
– Безумовно. Хочу зазначити, що чим більше зростає вартість енергоносіїв, тим більш продуктивно розвивається пропозиція на ринку високоефективних технологій і відповідного високоекономічного обладнання. Так днями ми відвідували Житомирську область, знайомилися з новітніми технологіями, які застосовують наші колеги. Цікаве обладнання пропонує житомирська фірма «Kriger», тож будемо вивчати їхній досвід і пропозиції, аби залучати у виробничий процес якнайкращі взірці. Я вже не кажу про послідовну роботу із залученням коштів Європейського Банку Реконструкції і Розвитку на модернізацію нашого господарства, яку ми крок за кроком здійснюємо, кошти інших міжнародних структур, таких як спільний проект із Північною Екологічною Фінансовою Корпорацією (NEFCО) тощо. Ми не стоїмо на місці. Все це сприятиме застосуванню в нашому регіоні передових високоекономічних технологій, аби зменшити вплив від зростання тарифів для наших споживачів.
Ми стоїмо на порозі завершення опалювального сезону 2014-2015 років і можемо вже зробити певні висновки. Так за минулий опалювальний сезон 2013-2014 років підприємством було використано 39,5 мільйонів кубометрів блакитного палива. За нинішній сезон із надання послуг тепла нашим споживачам було використано лише 31,27 мільйонів кубометрів газу. Звичайно, цьогорічна зима була теплою, зрештою не надто студеною була і попередня зима, проте економія у понад 21% обсягів газу досить суттєва.