«Чорнобривці» відсвяткували 15-річчя
Хор української пісні «Чорнобривці» ДМП «ІФТКЕ» відзначає 15-річчя з дня свого заснування. Пролетіли роки. Нині творчий колектив «Чорнобривці» пишається своїми досягненнями і визнанням.
У 2018 році хор української пісні «Чорнобривці» виборов почесне звання Лауреата І ступеня на ІХ загальноукраїнському конкурсі стрілецької пісні «Красне поле» у місті Хуст. Колектив запрошують брати участь у фестивалях і конкурсах не лише в нашій області, а й за її межами. Так, у 2016 році «Чорнобривці» виступали у Львові під час мистецьких свят, присвячених 100-річчу бойових дій І Світової війни, які точилися на цих теренах між військами Царської Росії та Австро-угорської імперії.
У 2017 році «Чорнобривці» були запрошені взяти участь в обласному фестивалі кераміки, ремесел і фольклору «Дзбаник мальований» у Косові. А в 2018 році творчий колектив виступав на Х обласному фестивалі стрілецької та повстанської пісні імені Софії Галечко, присвяченому 100-річчю Західноукраїнської Народної Республіки та 100-річчю Акту УНР та ЗУНР в Надвірній.
На початку грудня 2018 р. Україну облетіла новина від «Державної агенції України з питань кіно» про те, що режисером та сценаристом Надією Парфан та продюсером Іллєю Гладштейном створено документальний фільм «Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго». І незабаром вже перша участь цього фільму в міжнародному кінофестивалі у місті Трієсті (Італія) принесла три з чотирьох нагород. А далі – світова прем’єра у найпрестижнішому кінофестивалі документальних фільмів Visions du Reel у місті Ніон (Швейцарія) і участь у Міжнародному кінофестивалі у Кракові (Польща) у травні 2019 р.
Без перебільшення, слава про творчий колектив «Чорнобривці» облетіла вже цілий світ. А заслуга успіху – на рахунку керівників хорового колективу: Заслуженого працівника культури України Яреми Павлика та Ірини Павлик, концертмейстер Андрій Дейчаківський, які свій талант і майстерність передають впродовж вже восьми років звичайним працівникам теплогенеруючого підприємства Прикарпаття, шліфують і вдосконалюють техніку звучання.
Отже, у неділю 02 червня «Чорнобривці» розпочали святкові заходи із поїздки до монастиря Преображення Господнього — греко-католицький монастир Чину св. Василія Великого у селі Гошеві Долинського району на Івано-Франківщині, де взяли участь у Святій Божественній Літургії. Гошівський монастир вважають однією із найвеличніших релігійних та історико-архітектурних святинь Західної України, тож побувати тут і долучитися до Святого Таїнства – велика подія в житті кожної людини.
Трохи історії. Перша письмова згадка про село Гошів відноситься до 1464 р., як місце поселення кількох ченців-пустельників. 1570 року лицар королівського війська Кучулад побудував тут церкву і монастир, які на початку XVII століття спалили кримські татари. У 1629 році власник села Гошів Євстахій Шумлянський відбудував церкву і монастир у Чорному Ділку. У 1771 році на Ясній Горі вже стояв монастир, а наступного року завершено відновлення церкви. Вона була невеликою, тож згодом, аби задовольнити духовні потреби віруючих, яких приходило сюди чимало, у 1842 побудовано більший храм. Він стоїть тут і донині. У 1950 монастир припинив своє існування. Арештовані були священики, монахи. Багато ікон, золотих і позолочених речей було вилучено. До 1978 у цьому приміщенні був дитячий будинок, церква використовувалась під склад. А потім монастирські келії були базою відпочинку.
На початку 90-х років відроджується життя у Гошівському монастирі. На пожертви віруючих були відремонтовані приміщення монастиря й церква. Єпископ з міста Майнц (Німеччина) прислав групу експертів, які врятували храм. Німецькі спеціалісти встановили електронні дзвони – єдині в країні. Художники-реставратори з Дрогобича, Львова, Борислава провели за рік велику роботу: реставрували п’ять великих полотен XVIII ст. і намалювали 15 картин. Освячення відродженої церкви відбулося 1996 року.
Ікона Гошівської Божої Матері — копія Ченстоховської. У 1736 р. ікона заблисла великим сяйвом, а потім на обличчі Богородиці залишилась немовби роса, а з очей спливали сльози, що засвідчило багато людей і місцевий священик. Митрополит Лев Шептицький після проведення церковного розслідування окремим декретом проголосив її чудотворною. Від того часу ікона Гошівської Богоматері прославилась багатьма чудами, які було детально розслідувані та зафіксовані в спеціальній книзі та отримала назву «Цариця Карпат».
У роки Другої світової війни, коли Червона армія обстрілювала німецький гарнізон, що розташовувався на Ясній горі, церква і монастирські будівлі загорілись. Однак вціліла одна стіна у храмі, на якій висіла ікона Богородиці і залишились живими монахи, які просили заступництва у Божої Матері.
У 1950-роках зникла ікона Богородиці. Хтось каже, що її вивезли в Сибір, хтось — за кордон, але, на жаль, донині монахи не можуть знайти оригінал ікони, її шати та корону. Український іконописець отець Ювеналій Мокрицький кілька років відтворював у Римі копію Владичиці Ясної Гори. Освятив її Папа Римський Іван Павло ІІ.
У 2009 р. Папа Римський Бенедикт XVI благословив і освятив золоті корони для Гошівської чудотворної ікони Божої Матері. Апостольська столиця надала Гошівському монастиреві декрет про оголошення його Базилікою і прилучення до великих Марійних відпустових місць Католицької церкви в усьому світі. На Успення Пресвятої Богородиці, 28 серпня, на Ясній Горі відбулося коронування ікони Богородиці. Коронація означає, що Церква немовби канонізує ікону, визнає її чудотворною, до якої люди можуть йти з паломництвом, звертатись молитвою.
Уже майже три століття тисячі паломників моляться біля ікони Матері Божої з думкою про зцілення власної душі й тіла, з проханням заступництва Богородиці для своєї родини, з надією та вірою.
Нині Гошівський монастир – велична і надзвичайно гарна споруда. Це місце духовного очищення, місце, де відчувається святість і можливість відкрити свою душу Всевишньому.
По завершенні духовної частини святкової мандрівки колектив «Чорнобривців» розташувався у мальовничій місцині поруч із кришталево-чистим гірським потічком неподалік села Бубнище. Тут кулінарні фахівці на ватрі приготували неймовірно смачну овочеву страву із молодої бульби, цибулі, помідор, печериць, кабачків та часнику, здобривши все чорним перцем та духмяними травами. Ну а як обійтися на свіжому повітрі без ароматного шашлику! А далі був імпровізований концерт для себе і тих, хто підійшов насолодитися чудовим звучанням народних українських пісень у виконанні «Чорнобривців». Таких виявилося чимало.
Свято творчого колективу відбулося.