Журнал «Інженерні мережі з полімерних матеріалів» №36, 2017

З 30 травня по 02 червня у Міжнародному виставковому центрі в Києві проходила 19-Міжнародна виставка «Аква-Терм Київ – 2017» енергоефективного опалення, вентиляції, кондиціонування, водозабезпечення, відновлювальної енергетики та сантехніки.

На цьому важливому міжнародному заході відбулася презентація загальноукраїнського журналу «Інженерні мережі з полімерних матеріалів» № 36, де на сторінках 40-43 розміщено статтю «Теплі» проекти: енергоефективність, відновлювальна енергетика». Це інтерв’ю, яке дав директор ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» Василь Рущак головному редактору журналу Олександру Бусолу.

Рубрика: Адреси досвіду

«Теплі» проекти: енергоефективність, відновлювальна енергетика

Державне міське підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго» впродовж останніх років активно й успішно впроваджує сучасні європейські енергозберігаючі технології.

Про здобутки і плани підприємства розповідає його директор – Василь Степанович Рущак.

– Пане Василю, кажуть, що «для війни потрібні три речі: гроші, гроші і ще раз гроші». Чи згадувало «Івано-Франківськтеплокомуненерго» цей афоризм, коли оголошувало «війну» збиткам у комунальній теплоенергетиці?

– На межі нового тисячоліття підприємства вітчизняної теплоенергетики опинилися у скрутних умовах. Коштів не вистачало, основні фонди не оновлювались, а ціни на газ та електроенергію зростали невпинно. Як за таких умов вижити, надавати послуги з теплопостачання та ще й оновлювати застаріле котельне обладнання та малонадійні мережі теплопостачання? Але ж відсутність грошей і криза – це найкращий час для змін.

Ми розпочали реформи з впровадження когенерації. Комбіноване виробництво тепла та електричної енергії виявилося вдалим, і ми зробили ставку на енергоощадність та нові технології. Наступним кроком стала модернізація газових котлів і впровадження котлів, що працюють на альтернативних видах палива. Кошти під реалізацію цих проектів залучали з різних джерел: з міського та державного бюджету, а також використовували кошти підприємства.

2008 року за погодженням з Міністерством ЖКГ України була розроблена і реалізована за кошти держбюджету програма обліку теплової енергії в м. Івано-Франківську. А вже наступного року до нашого міста на відкриття котельні, що працює на альтернативному паливі, завітав Президент Віктор Ющенко. Унікальність цього об’єкта полягала в тому, що вперше в Україні котельня мала таку промислову потужність, котрої вистачало для забезпечення тепловою енергією цілого житлового мікрорайону. Цей проект мав стати пілотним для всієї України, але про нього успішно забули після обрання нового президента.

Вихід залишався один – співпраця з міжнародними інституціями.

Івано-Франківськ отримав доступ до кредитного портфелю муніципальних проектів ЄБРР 2014 року. Тодішній міський голова Віктор Анушкевичус та заступник директора муніципальної та екологічної інфраструктури ЄБРР Лін О’Грейді підписали кредитну угоду про надання 7,2 млн. євро на реалізацію проекту «Реконструкція та модернізація системи теплопостачання м. Івано-Франківська». Місту вдалось отримати й грантову допомогу у розмірі 3,6 млн. євро від Шведського агентстваз питань міжнародної співпраці та розвитку SIDA. З нами також успішно співпрацює Північна екологічна фінансова корпорація NEFСO.

Завдячуючи цим угодам, ми розпочали ґрунтовну технічну модернізацію п’яти котелень, ввели в експлуатацію 59 блочних індивідуальних теплових пунктів (цьогоріч їхня кількість зросте до 170) та розпочали планову заміну малонадійних тепломереж на попередньо теплоізольовані труби – за кошти ЄБРР запланована заміна 14,5 км мереж теплопостачання.

Показово, що для реалізації цих проектів нам вдалося отримати чималі гранти. Таке кредитно-грантове фінансування робить проекти надзвичайно привабливими з економічної точки зору. До речі, термін окупності наших проектів 4-5 років. Усі вони не лише економічно вигідні, а й безальтернативні. Ні підприємство, ні міський чи державний бюджет нині не мають таких коштів. Нам поталанило, що міжнародні інституції підтримали реалізацію проектів з модернізації комунальної теплоенергетики Івано-Франківська.

– Розкажіть як відбувається оновлення трубопровідних мереж теплопостачання?

– «Івано-Франківськтеплокомуненерго» розпочало застосовувати попередньо ізольовані труби в мережах теплопостачання та ГВП наприкінці 90-х років минулого століття. Щороку проводили планову заміну малонадійних та аварійних ділянок мережі. Відтоді вдалось перекласти понад 50 кілометрів трубопроводів.

В середньому, щороку перекладали до 3 км мереж, а 2016 року спромоглись відновити лише 300 метрів теплотраси. Цей показник найпромовистіше ілюструє нинішні фінансові можливості підприємства. Але навіть за такої скрути ми не припинятимемо відновлення трубопровідних мереж. Зокрема, цьогоріч за кредитні кошти ЄБРР запланована модернізація магістральної теплової мережі по вулиці В. Симоненка та реконструкція теплових мереж ще на кількох вулицях Івано-Франківська з переходом на двотрубну систему теплопостачання.

Кошторисна вартість заміни трубопроводів різного діаметра становитиме понад 3 млн. євро. Тендерні закупівлі будуть проведені за міжнародними стандартами.

Нині підприємство експлуатує 131 км тепломереж у двотрубному вимірі. Переважна більшість, майже 70% труб, теплоізольовані мінеральною ватою і прокладені в непрохідних каналах. Попри те, що мережі мають поважний вік, упродовж опалювального сезону 2016-2017 років було зафіксовано 5 незначних аварій, які були оперативно ліквідовані і не вплинули на якість теплопостачання.

Можливо, що у когось виникне запитання: навіщо ж перекладати ці труби? Відповідь очевидна – ми замінюємо труби не тому, що вони знаходяться в аварійному стані, а тому, що це вигідно з точки зору економії витрат.

Як відомо, термін окупності теплових мереж найбільший – до 20 років, а експлуатація трубопроводів триває понад 30 років. Тож загальні витрати на обслуговування трубопровідних мереж впродовж усього терміну експлуатації стають ключем до розуміння економічної складової цієї проблеми. Оптимальний вибір тепломережі дає колосальну економію коштів впродовж тривалого періоду експлуатації. Сьогодні ми рахуємо не лише безпосередні інвестиційні витрати на придбання і прокладання трубопроводу, а й економічний ефект від зменшення тепловтрат у трубопроводі впродовж усього терміну експлуатації. І мінімізація цих втрат є найкращим внеском в підвищення ефективності усієї мережі теплопостачання. Доплюсуйте до економічних переваг надійність та довговічність попередньо ізольованих трубопроводів, які можна прокладати безканальним способом, і відмовлятися від застарілої чотиритрубної схеми постачання тепла і гарячої води. У підсумку – суцільні переваги.

– Чи багато теплової енергії втрачається у тепломережах Івано-Франківська?

– Фактичні втрати теплової енергії в розподільних мережах – ділянка від котельні до будинку – у нас не перевищують 13%. І цей показник достовірний, підтверджений приладами обліку, які встановлені на всіх котельнях та в багатоквартирних будинках. Найбільші втрати в житловому фонді через неізольовані трубопроводи у підвальних приміщеннях, через не утеплені горища й фасади, нещільні вікна та двері в оселях та під’їздах… 2008 року ми провели експеримент з термомодернізації типового п’ятиповерхового будинку на 68 квартир по вулиці Василя Симоненка, 4, який вже мав тепловий лічильник. Виконали утеплення фасадів, замінили вікна, утеплили внутрішньо будинкові трубопроводи… Усі ці заходи у підсумку дали економію теплової енергії у 30 відсотків! Саме тому я вважаю, що заходи з енергозбереження слід починати від кінцевого споживача: громадяни відразу відчують ефект, а «Теплокомуненерго» зможе дізнатися реальні показники теплового навантаження і, опираючись на ці дані, розробити стратегію реформування.

Мережі централізованого теплопостачання раніше будували із запасом, але ж нині теплове навантаження не зростає. З 1996 року в м. Івано-Франківську жоден новозбудований будинок не був підключений до тепломереж.

Більше того, «Івано-Франківськтеплокомуненерго», як і всі вітчизняні теплоенерго, у 2007 – 2010 роках пройшло критичний період масового відключення абонентів від теплових мереж. Тогочасна непродумана політика держави провокувала розбалансування внутрішньобудинкових систем опалення і мало не призвела до її цілковитої руйнації. Впровадження індивідуального опалення в багатоквартирних будинках підштовхує країну до подальшої газової залежності, забруднює довкілля і провокує виникнення аварійних ситуацій.

– Що, на Ваш погляд, може переконати споживача у перевагах централізованого теплопостачання?

– Відповідь на це запитання очевидна: якість, надійність і найпривабливіша ціна за послуги теплопостачання – саме цими критеріями керується будь який споживач. Питання потрібно формулювати по-іншому: «Що мають зробити вітчизняні підприємства з теплопостачання, аби відповідати таким запитам споживачів?».

Не буду оригінальним, коли скажу, що «рецепт» успішності знають чи не всі фахівці-теплоенергетики: потрібно активно впроваджувати ефективні та енергозберігаючі технології. Наприклад, встановлення ІТП гарантовано покращує якість послуг з теплопостачання та ГВП, а також дозволяє відмовитися від застарілих чотиритрубних мереж. Перехід на двотрубні мережі дає суттєву економію коштів, адже мінімалізуються втрати тепла в мережах і зменшуються видатки на обслуговування та ремонт трубопроводів.

Минулоріч ми суттєво скоротили споживання електроенергії та газу завдяки впровадженню частотного регулювання на електродвигунах, ефективним стало також застосування нових пальників від французьких та італійських виробників.

Це лише частина системних змін, над якими сьогодні працює «Івано-Франківськтеплокомуненерго». І ці нововведення сприятимуть успішному розвитку комунальної теплоенергетики нашого міста.

Я переконаний, що централізована система теплопостачання приречена стати найефективнішим і найоптимальнішим варіантом забезпечення громадян тепловою енергією. За приклад нам може слугувати досвід Скандинавських країн, де генерація теплової енергії базується на різних видах палива. Пелети, тирса, щепа, побутове сміття – їх спалюють у сучасних та енергоефективних котлах, зменшуючи залежність від дорогого газу і здешевлюючи вартість теплопостачання.

– Знаю, що альтернативні джерела енергії намагається використовувати і ваше підприємство. Яку частку в тепловому балансі підприємства нині займають відновлювальні джерела енергії?

– В Івано-Франківську нині працює 6 котелень на біопаливі. 2016 року загальне виробництво теплової енергії становило понад 230 тис. Гігакалорій, і 2% від цього об’єму – було тепло з альтернативних відновлювальних джерел. За 3-4 роки ми плануємо збільшити цю частку до 10 відсотків, а в подальшому – до 15%. Це надзвичайно амбітні і коштовні проекти. Вони вимагають і технічних знань, і вартісного обладнання.

Наше підприємство також експлуатує 5 когенераційних установок, загальна потужність яких становить 3,9 МВт електричної та понад 4 МВт теплової енергії. Цього вистачає, аби впродовж опалювального сезону майже стовідсотково забезпечувати потреби підприємства в електричній енергії.

Усі ці проекти є лише фундаментом для побудови сучасного підприємства з теплопостачання. Кажу відверто, попереду ще не ораний лан комунального поля.