«Чорнобривці» на Форумі Видавців України
Як вже, напевно, для більшості відомо, у Львові з 15 по 18 вересня відбувався 23 Форум Видавців України. Місто Лева у цей час побачило численні презентації, перфоменси та інші культурні заходи. Не оминула ця подія стороною і наше підприємство, хоча на перший погляд хтось може запитати: прикарпатські тепловики і літературно-мистецький форум? Що спільного, скажете ви? Та все ж…
17 вересня у Львівському «Музеї ідей», що на вулиці Валова, 18А, в рамках Фестивалю відбувся перфоменс, в якому взяв участь хоровий колектив «Чорнобривці». Усі організаційні питання поїздки наших артистів до Львова взяв на себе профспілковий комітет підприємства.
Варто нагадати, що в ці вересневі дні 100 років тому на Прикарпатському театрі бойових дій Першої світової війни точилися запеклі бої між військами Царської Росії і Австро-угорської імперії. З обидвох боків протиборчих сил, в різних одностроях зійшлися у смертельному герці представники української нації. Історики засвідчили, що під час запеклих боїв суттєво постраждали міста Чернівці, Луцьк, Станіславів. Як завжди, українська нація зазнала численних людських втрат, не здобувши для своєї держави і державності НІЧОГО!.
Саме ці історичні події сторічної давнини і заохотили молодих людей: поета з міста Донецька Микиту Григорова, поета з Києва Павла Коробчука та гітариста Євгена Слов’янова провести музично-літературний перфоменс. А досконале художнє виконання стрілецьких пісень надало і додало заходу неперевершеного ефекту.
На екрані відбувається показ воєнної кінохроніки Першої світової. Молоді поети під стриманий акомпанемент гітари читають свої твори.
«Царі бачать війну на кольоровій мапі майбутніх бойових дій, пересувають олив’яні фігурки солдатів, курять, чухають бороди, схилившись над макетом майбутнього бойовища. Вони грають у криваву забавку.
Солдати ні в що не грають – вони виконують накази. Серед бруду, крові, смерті, вибухів, безглуздя воєначальників.
Солдат пише – дружині, коханій, матері; молиться – Богу і своїм пращурам…
Зійшлися в атаці. Українські солдати вбивали один одного в російських і австрійських одностроях. Тисячі скалічених і вбитих. Нічого не вирішивши – розійшлися в різні боки. Задлячого?!!»
Мить тиші і творчий колектив хору виконує стрілецьку пісню. Все настільки логічно, досконало і мистецьки довершено, що публіка, якої на початках було не так вже й багато згодом заповнила вщерть мистецький майданчик і бурхливими оплесками зустрічали кожне виконання музичного твору. Завершення перфоменсу викликало просто бурю оплесків, вигуків, коли пролунало загальновідоме: «Гей соколи!» Численні глядачі, а це була переважно молодь, кинулися вітати митців з успішним виступом. Лунали запитання, яким чином ви зустрілися і об’єдналися для такого чудового втілення творчого задуму?!
Так, напевно в цьому була Воля Божа, адже молоді поети в Інтернеті знайшли посилання про досконале виконання стрілецьких пісень хором «Чорнобривці» Івано-Франківського «Теплокомуненерго». Саме таке об’єднання і повинно було відбутися – сплав молодої поетичної думки і досвіду досконалого музичного виконання.
І в цьому чимала заслуга керівника хору Ірини Павлик, яка об’єднала, запалила своїм натхненням, відшліфувала до філігранового звучання, створила вагому творчу програму небайдужих до співу солідних людей. І що найбільш варте здивування, що жодних попередніх «прогонок» програми перфоменсу не було, все відбувалося вживу. За дві години до виступу організатори перфоменсу лише раз прослухали уривки пісенної програми хору і було обумовлено, коли мають вступати артисти. Все решта – довершеність професіоналізму і Боже Ведення.