Як зберегти тепло в оселі та гроші в кишені
13 жовтня у конференц-залі Львівського готелю «Reikartz Dworzec Львів» відбувся семінар-тренінг для журналістів з питання «Як зберегти тепло в оселі та гроші в кишені». Запрошені були представники ЗМІ Західного регіону України (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська та Закарпатська області). Враховуючи, що темою обговорення були питання соціального захисту та енергоефективності в умовах реформування енергетичного сектору України, на цьому заході був присутній представник прес-служби нашого підприємства.
Нині пересічному громадянинові часто-густо непросто зорієнтуватися в інформаційному полі. Тож метою семінару стало бажання пояснити представникам ЗМІ з боку експертів про істинні механізми державної підтримки населення в умовах реформування тарифної політики, про дієві шляхи підвищення рівня енергоефективності домогосподарств, а також щодо можливої мінімізації витрат на енергоносії.
Перша частина семінару стосувалася саме теми енергоефективності.
Тетяна Бойко, координатор житлових програм Громадської мережі «Опора» наголосила, що невід’ємною та важливою складовою з енергозбереження житла є проведення енергоаудиту будинку, який наочно продемонструє замовнику, на чому в першу чергу слід зосередити зусилля представникам ОСББ. Проте, цілком зрозуміло, що утеплення стін, встановлення пластикових вікон, утеплення дахів, встановлення теплових лічильників, тощо само по собі не вплине на зменшення рахунків від постачальників централізованої теплової енергії. Експерти наголошують на ефективному впровадженні індивідуальних теплових пунктів (ІТП), які у відповідності до зовнішніх температурних показників забезпечують мешканців багатоповерхівок комфортними тепловими умовами проживання. Звичайно, що встановлення ІТП вимагає залучення значних коштів і для цього існують цільові державні кредитні програми, а також залучення програм в рамках надання технічної допомоги за участі «Програми допомоги в управлінні енергетичним сектором (ESMAP) Світового банку в Україні. Сергій Гриценко, координатор-крнсультант Світового банку, брав участь у семінарі.
В той же час Тетяна Бойко наголосила, що починаючи із червня поточного року банки, що задіяні в програмі «Теплі кредити», тимчасово припинили їх видачу за напрямом «придбання енергоефективних матеріалів та обладнання».
Нагадаємо, що кредити видавались фізичним особам для впровадження енергоефективних заходів із 30%-вим розміром відшкодування (але не більше 14 тисяч грн).
Причина – наявного залишку державних коштів за напрямом вистачить лише для компенсації по кредитах, оформлених до 5 липня. Усі кредити, оформлені до 5 липня 2016 року за цим напрямом, підлягають відшкодуванню з державного бюджету, наголошують в Держенергоефективності.
Разом з тим,інші напрямки програми утеплення працюють: 20% відшкодування для фізичних осіб на придбання “негазових” котлів (70% – для отримувачів субсидій); 40% відшкодування для ОСББ, ЖБК на придбання енергоефективних матеріалів та обладнання (70% – для отримувачів субсидій).
Шкода, що організатори семінару обійшли стороною проблему модернізації теплогенеруючих господарств України – постачальників централізованої теплової енергії. Адже саме тут із впровадженням новітніх світових енергозберігаючих технологій та обладнання, що працює на альтернативному паливі є можливість мінімізації впливу високих тарифів, запроваджених на природний газ Урядом України.
Нині на нашому підприємстві при залученні інвестиційних коштів ЄБРР, NEFCO, та грантових коштів «Швецької агенції з питань міжнародної співпраці та розвитку» (SIDA) здійснюється модернізація системи теплопостачання в ряді районів обласного центру Прикарпаття та встановлення значної кількості ІТП (про що саме і йшла мова на семінарі).
Другий блок питань стосувався житлових субсидій, а також практики адміністрування цього виду соціальної допомоги на регіональному рівні.
Василь Гельбич, начальник відділу житлових субсидій соціальних виплат та допомог Львівської ОДА дав вичерпні відповіді на найпоширеніші запитання та спростування міфів щодо надання житлових субсидій. Зокрема він зазначив, що нині їх нарахування здійснюється, виходячи із сукупного доходу за попередній календарний рік. Проте, якщо в попередньому році людина працювала і отримувала суттєву зарплату, а в поточному році втратила роботу чи стала непрацездатною, то слід звернутися до місцевих соціальних служб із заявою для коригування призначеної субсидії. Також він назвав 10 міфів про субсидії, які поширюються в суспільстві, але не відображають дійсності щодо можливого припинення субсидуювання громадян державою. Серед них: депозити в банках не враховуються як доходи; наявність машини, трактора, корови, земельних ділянок не впливає на право отримання субсидій; купівля валюти не входить в перелік вартісних покупок, здійснення яких позбавляє права на субсидію, тощо.
На завершення Олексій Погорелов, генеральний директор Української Асоціації Видавців Періодичної Преси і керівник семінару закликав представників ЗМІ у своїх матеріалах чесно і правдиво висвітлювати проблеми суспільства. Саме правда без прикрас викликає у читача довіру до засобів масової інформації, формує думку суспільства щодо складних економічних процесів в країні.