Не плюй у колодязь
Можливості використання альтернативних джерел тепла не слід недооцінювати
Впродовж останнього часу ведуться тривалі дискусії стосовно альтернативних джерел теплопостачання Івано-Франківська. На відміну від тези про переведення міста на індивідуальне опалення обласному центру Прикарпаття пропонують нові підходи в центральному теплопостачанні. Вони полягають у викорстанні для опалення житлового фонду міста природнього тепла з геотермальних джерел надр землі та потужностей Богородчанської газокомпресорної станції.
Про останній проект зараз заговорили на міському і обласному рівні. Хоча остаточної думки щодо доцільності його реалізації ще нема, предметний розгляд цього проекту заслуговує на увагу та всебічний аналіз на рівні області й держави. Тепловики наголошують, що це питання надзвичайно складне. Для реалізації проекту необхідно виготовити проектно-кошторисну документацію та визначити джерела фінансування. Зараз вивчаються характеристики наявного і необхідного обладнання. На думку керівництва міста і «Теплокомуненерго», цей проект мав би стати пілотним в державі. Він дуже багато б дав як Івано-Франківську, так і самій Богородчанській газокомпресорній станції. Адже йдеться про використання для опалення обласного центру Прикарпаття тепла так званих скидних газів середнього потенціалу (500-700 градусів) від газотурбінних установок, яке зараз викидається в повітря і яке можна використовувати як теплоносій.
Нове – забуте старе
В принципі, кажуть комунальники, ідея не нова. Вона обговорювалась ще з десять років тому. Донедавна реалізація проекту була б нерентабельною. Але при теперішній ціні газу він стає економічно виправданим. Орієнтовна вартість впровадження – 502 мільйони, а термін окупності становитиме п’ять років. Водночас варто зазначити, що є чимало технічних труднощів, обумовлених параметрами будівництва теплової мережі «Богородчани-Івано-Франківськ» орієнтовною протяжністю 22 кілометри. Окрім спорудження магістральної теплотраси, необхідно закупити та встановити так звані котли-утилізатори на компресорній станції, теплообмінники на котельнях, устаткування для електропостачання та автоматизації, збудувати на трасі насосні станції.
Однак і за цих умов, за підрахунками міських теплоенергетиків, богородчанське тепло івано-франківським споживачам коштуватиме менше, ніж вартість газу, необхідного для виробництва такої ж кількості теплової енергії на котельнях ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго». В опалювальний період отримана від Богородчанської компресорної станції теплова енергія забезпечила б івано-франківських споживачів теплом на рівні 77%. Внаслідок цього з експлуатації була б вивільнена потужність котелень ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» в кількості 92,7 Гкал на годину. А, згідно з умовами Кіотського протоколу, за зменшення викидів в атмосферу забруднюючих речовин підприємство орієнтовно отримало б 1,5 мільйона доларів США.
Питань і проблем, які в разі реалізації проекту потребуватимуть вирішення, є багато. Але такий проект однозначно має право на існування. Чи вдасться його реалізувати, чи буде на це згода і політична воля державних органів влади, залежатиме від багатьох чинників, – наголошують місцеві теплоенергетики.
Земля поділиться теплом?
Разом з цим Івано-Франківськ, з подачі колишнього начальника міськжитлокомунгоспу Петра Косюка, вже не один рік обговорює можливість обігріву міста природним теплом з геотермальних джерел надр землі. Однак реальних кроків щодо цього міська влада так і не зробила. До пропозицій керівника фірми «Геотермал» Віктора Шевчука новообраний депутатський корпус міськради ставиться доволі скептично і вбачає в цьому ледь не чергову земельну аферу.
За твердженням керівництва «Геотермалу», на території так званого мікрорайону «Позитрон» на глибині 3,5 кілометра є теплоносій температурою 87 градусів за Цельсієм. Щоб його добути, необхідно пробурити свердловини, встановити теплонасоси, викачувати гарячу воду, відбирати від неї тепло і або продавати його «Теплокомуненерго», або безпосередньо населенню. Ціна такого тепла буде у рази меншою від того, що виробляється за допомогою спалювання газу чи інших енергоносіїв на міських котельнях, запевняє В.Шевчук. Однак депутатів міськради такі заяви не переконали. Вони вважають, що фірма хоче лише отримати відповідні земельні ділянки. А чи вдасться їй реалізувати цей проект – ще не відомо.
На думку голови земельної комісії міськради Петра Гавриша, це питання потребує детального всестороннього аналізу і публічного обговорення. На цьому наполягає і голова постійної депутатської комісії міськради з питань ЖКГ, транспорту і зв’язку Ігор Прокопів. Але, за відсутності належного обґрунтування і деталізації, остаточного рішення щодо можливості реалізації проекту обігріву міста за допомогою геотермальних джерел міськрада ще не прийняла. «Керівник «Геотермалу» так і не представив нам додаткових документів щодо інвестора проекту. Тому ми не можемо рекомендувати сесії відводити землі «Геотермалу». Крім того, одна з ділянок знаходиться поблизу житлової забудови, що є нонсенсом, адже в процесі її розробки може статися викид забруднюючих речовин, – зазначив на одній із останніх сесій міськради П. Гарвиш. – Однак цей проект є цікавим по-суті і міська влада могла б спілкуватися з можливим його інвестором напряму».
Водночас міський голова Віктор Анушкевичус, якому сесія міськради доручила з’ясувати всі обставини обґрунтування й реалізації проекту обігріву частини міста з використанням геотермальних джерел енергії, свого часу зазначав, що цей проект є цікавим для міста і він як міський голова Івано-Франківська зацікавлений в його реалізації. Тим часом остаточний розгляд цього, вочевидь, суперечливого для міськради питання переноситься з однієї сесії на іншу.
Який шлях забезпечення Івано-Франківська теплом обере міська влада, наразі так і не відомо. ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» зараз завершує розроблення плану стратегічного розвитку теплопостачання міста, який найближчим часом представить спершу на розгляд міськвиконкому, а згодом – міськради. Чи депутати внесуть до нього зміни і зважаться на розробку геотермальних джерел або вважатимуть за доцільніше реалізовувати проект використання для опалення міста потужностей Богородчанської газокомпресорної станції, довідаємось згодом.