Василь РУЩАК:
«Теплозбереження слід починати від кінцевого споживача»
Газета «Галицький Кореспондент» № 03 (595) від 19.01.2017
Ще кілька років тому кожен опалювальний сезон розпочинався із розмов про те, чи отримаємо ми ліміти на газ, бо якщо не отримаємо, то залишимося без тепла. В останні ж роки про це вже майже не говорять, а більш актуальною темою розмов є, чи зможемо оплатити захмарні тарифи. Як живе ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» сьогодні, якими є його здобутки, а які проблеми залишаються, і головне, чи будемо ми з теплом і надалі, незважаючи на дорогий газ і морозну зиму, та з гарячою водою влітку – про все це ми розпитали у директора підприємства Василя Рущака.
– Пане Василю, давайте підсумуємо 2016 рік. Багато зроблено за цей час?
Багато. У 2016 році ми завершили роботу з обліком у житловому фонді. Тобто в кожному житловому будинку тепер встановлений лічильник теплової енергії. Залишилися тільки чотири чотириквартирні будинки, де їх немає.
Досить позитивним моментом була співпраця з НЕФКО (Північна екологічна фінансова корпорація) – ми завершили роботи з реконструкції і модернізації теплопостачання мікрорайонів у межах вулиць Довга-Карпатська, а також – Галицька-Федьковича-Горбачевська.
Крім того тісно працюємо з Європейським банком реконструкції і розвитку (ЄБРР). 26 грудня відбулося відкриття котельні на вул. Військових Ветеранів, 8А, де проведена реконструкція всього обладнання. Тепер ця котельня автоматизована, має передачу всіх даних на аварійно-диспетчерський пункт без обслуговуючого персоналу.
Зараз завершуються роботи з реконструкції котельні на вул. Медичній, 17А. Там встановлено два газові котли потужністю по 800 кіловат і один котел, який буде працювати на трісці, такої ж потужності. Наразі підрядник розпочинає пуско-налагоджувальні роботи, і десь у першій декаді лютого буде відкриття цієї котельні. Вона має працювати на відходах деревини і тільки у великі морози ми будемо допалювати газом. До речі, на відкриття котельні планується приїзд делегації з посольства Швеції.
Наступним етапом у нас йде реконструкція котельні на вул. Тролейбусній, 40А. Там встановлюється котел на деревині. Пріоритетом є забезпечення гарячою водою мікрорайону Пасічна, починаючи від того житлового фонду, який є біля обласної лікарні і закінчуючи частиною вул. Галицької, Тролейбусною, Хіміків, Целевича. У результаті, всі ці вулиці повинні мати гарячу воду цілий рік.
Дуже великий прорив ми зробили в напрямку енергозбереження – встановили частотне регулювання на двигунах, скоротили споживання електроенергії та газу завдяки впровадженню нових високоефективних французьких та італійських пальників.
Також ми подали документи на проведення тендеру щодо реконструкції котельні на вул. Довгій. За проектом ЄБРР ми встановлюємо там газовий котел і додатково за кошти з міського бюджету в 2017 р. плануємо встановлення котла на пелетах. Завдяки цьому цей мікрорайон (Набережна, Карпатська, Довга) буде з гарячою водою весь рік.
Ще ми запланували реконструкцію теплової мережі на вул. Стуса. Це дасть можливість під’єднати до нашої котельні будинки на вул. Хоткевича та Надвірнянській.
Крім цього, зараз на погодженні перебувають документи щодо реконструкції котельні на вул. Дорошенка, 28А, де буде встановлений котел на біопаливі потужністю 3 мегавати. Першочергово йдеться про те, щоб забезпечити мікрорайон БАМ гарячою водою у літній період.
І насамкінець у нас є ще два проекти реконструкції мереж у частині мікрорайону Пасічна та всьому мікрорайоні БАМ з переходом на двотрубну систему теплопостачання. Хочемо встановити в кожному будинку індивідуальні теплові пункти. Їх буде майже 170.
– А що було з негативного? Які проблеми вирішити не вдалося?
Дійсно, не все так просто і гладко. В останні роки через урядову постанову від 18 червня 2014 р. №217 «Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу» всі кошти, які надходять на рахунки підприємства, йдуть через розподільчий рахунок. Відтак грошей нам не вистачає навіть на зарплату. Тому третій рік трудовий колектив у літній період працює чотири дні на тиждень. Це трохи гальмує підготовку до опалювального сезону та, незважаючи на це, ми вчасно й якісно її проводимо.
– Скільки працівників на вашому підприємстві?
Загалом – 650 осіб. На опалювальний сезон набираємо по договору десь 50 чоловік. Коли опалювальний сезон завершується, то вони вивільняються, а восени повертаються знову. Ще у 2010 році у нас було понад тисячу працівників, але не варто забувати, що тоді у нас була котельня на вул. Індустріальній, яка внаслідок рішення суду перейшла у приватні руки.
– А як у вас складається співпраця зі СТЕКом? Знаю, що ви інколи виконуєте їхні роботи. Чому?
Це окрема тема. У 2014 році, коли повертали котельню ПАТ «Прикарпаттяобленерго», то повернули тільки магістральні теплові мережі. Квартальні мережі залишили на балансі у нас, а окремі теплові вводи, яких понад сто, наразі не перебувають на балансі ні в кого. Колись вони були на балансі в жеків, але їх не передали на баланс ЄРЦ, і так залишається понині.
Таким чином, СТЕК подає тепло, а балансоутримувача мереж немає. Мережі в аварійному стані, і ніхто за них не несе відповідальність. Оскільки ми є комунальним підприємством, а влада не може допустити того, щоб мешканці залишалися без опалення, то нам дають додаткове навантаження і ми проводимо аварійно-відновлювальні роботи.
– Це якщо вже аварія. А хто займається поточним обслуговуванням, щоб не сталося аварії?
Ніхто. Ті мережі, які у нас на балансі, ми ремонтуємо без питань, проводимо заміну. Ті мережі, які у СТЕКу на балансі, ремонтують вони. Але між нами залишаються мережі, які ні на чиєму балансі і ними ніхто не займається.
– Яка ситуація з боржниками?
Проводимо претензійно-судову роботу. Загальний борг споживачів перед «Теплокомуненерго» – 58 млн. грн., але тут є і борги жеків, які вже давно ліквідовані, а їхній борг ще висить. А 38 мільйонів – це борг населення. Варто наголосити на тому, що стягнення боргів на суму 24 млн. грн. наразі вирішуються в судах.
– А скільки підприємство винне НАК «Нафтогазу»?
117 млн. грн., але 58 мільйонів – це пені і штрафи. Нам у 2016 році було нараховано за рішенням суду ще 13,5 млн. грн. пені і штрафів… А як ми маємо розрахуватися, якщо нам боргують?
– Забезпечення гарячим постачанням – дуже болюча тема для міста. Чи є стратегія, коли воно буде в усьому місті?
Спершу необхідно провести капітальний ремонт мереж, щоб мешканці мали якісну гарячу воду. Втім, багато споживачів перейшло на електричний підігрів води, поставивши собі бойлери. Тому не всім ця послуга й потрібна.
На мою думку, якщо ми виконаємо всі заходи з реконструкції і модернізації, то болючим питанням буде не гаряча вона, а внутрішньобудинкові системи. Правда, це вже питання не наше, а МІУК, ОСББ чи ЖБК.
– Зі збільшенням вартості послуг зростає кількість людей, які виробляють субсидії. Підприємство від цього страждає, чи не так?
70% наших споживачів – це пільговики і субсидіянти. Дійсно, коли зросла ціна на газ, то кількість несубсидіянтів різко зменшилася. Якщо буде ще один скачок цін, то на підприємстві просто не залишиться обігових коштів, щоб виплатити людям зарплату. Адже ви знаєте, що пільги і субсидії одразу переходять на розрахунки за газ. Це віртуальні кошти, яких ми не бачимо.
Наразі говорять про те, щоб надавати людям адресну допомогу. Тоді можна буде про щось говорити, бо споживач зможе регулювати свої витрати. А так, як зараз, працювати дуже складно.
– Підприємство отримує кошти з бюджету?
Останній раз нам виділяли кошти на реконструкції у 2014 році, – ми зробили чотири котельні на біопаливі. Ці котельні, які ми робимо зараз, робляться за кошти ЄБРР, але в планах є зробити ще кілька котелень за кошти з міського бюджету.
– А як щодо якості ваших послуг – багато людей скаржаться?
Пам’ятаєте у 2007-2008 роках був бум відключення від централізованого опалення? Як наслідок, маємо тепер кілька будинків, де опалення розбалансоване. Мешканці скаржаться, а ми вплинути не можемо. Проте це не наша біда, а балансоутримувача.
А плата висока чому? Бо, до прикладу, є будинок, де 15 квартир з металопластиковами вікнами і 25 – де штори «гуляють». Хто повинен ліквідувати ці недоліки, заклеїти принаймні вінка – «Теплокомуненерго»? Ні, звісно, а самі мешканці.
Пригадую випадок. Десь у 2010 році мешканці з будинку на вул. Молодіжній написали скаргу на те, що у них холодно. Ми пішли обстежувати. Будинок панельний, а до батареї доторкнутися неможливо – така гаряча. Втім, по внутрішній стінці стікає конденсат, бо панель промерзла наскрізь і є перепад температури.
Нам потрібно зберігати тепло. Що б ми не робили і як би не модернізовували котельні, але теплозбереження слід починати від кінцевого споживача. Утеплення фасадів – раз! Заміна мереж – два! І тільки тоді буде відчутний ефект. До речі, зараз у місті розробляються відповідні програми.
– І на завершення – трохи про місцеву політику. Мер якось на оперативній нараді спитав, коли у вас завершується контракт. З чим це пов’язано?
Я політиком не є і не був ніколи. Працюю на цьому підприємстві 24 роки. З чим це пов’язано навіть не здогадуюся. Міський голова мені ніколи про це не говорив. От спитав на оперативці – і все.
– Але, тим не менше, головним інженером підприємства не так давно став свободівець. Чи не здається вам, що його готують на директора?
Якби я щодня про це думав, то мені б не треба було сидіти в цьому кабінеті. Я займаюся своєю роботою, і думати про це мені ніколи. Інакше почнуться збої у роботі підприємства. А я мушу турбуватися, щоб підприємство нормально функціонувало, щоб споживачі отримували належні послуги, а працівники – гідну зарплату. Так чи інакше, владі видніше, хто має бути директором.
Розмовляла Тетяна СОБОЛИК